Сценарії
Миколаю, прийди до нас з раю!..Сценарій свята
Ведуча
Вітаєм
всіх у цьому залі
Прекрасних,
дорогих гостей!
Так довго ми усі чекали
Цей
передсвятковий гарний день!
Ведуча
За
вікном сніжок летить,
Вітром
завіває,
Тож
спішіть усі до нас
На
свято Миколая!
На сцену виходить Зима,
одягнута у білосніжні шати, з кришталевою палицею в руках.
Зима:
Все прекрасно! Всюди біло,
Може б я вже десь присіла
Тут на лавочці в садочку
За малесеньким горбочком.
Я трудилась цілу днину
З Вітром нині безупинно,
Розкидала снігу міхи
Діткам чемним на утіху,
Ще й прохала Завірюху,
Щоб потріпала кожуха.
До неї прибігає
захеканий Вітер.
Вітер (схвильовано жестикулює руками):
Через гори, через доли
Біг швиденько біля школи
І тепер доповідаю:
Я не бачив Миколая.
Та на схиленій ялинці
Вже лежать якісь гостинці.
Мабуть, тому Білченятку,
Що всіх кличе на зарядку.
Зима (стурбовано):
Поспішай! Твоя підмога
Втішить нашого святого,
Бо його давно чекають
Всі родини в нашім краї.
Вітер:
Що ж, спитаю в Місяченька,
Він все бачить далеченько.
Вітер піднімає голову і
дивиться в небо. Потім говорить.
Місяцю, премудрий брате,
Все ти бачиш, можеш знати,
Підкажи, тебе прохаю,
Де зустріти Миколая.
Місяць:
Вітре, братику відважний,
Ох, пустун ти неуважний,
Бо пробіг ти понад плаєм
Мимо торби Миколая,
Потім гнався біля школи,
Ледь не збив із ніг Миколу.
Тож
біжи і не барися ―
Він край гаю зупинився.
Вітер вибігає. Зима і
Місяць відходять убік сцени. Заходять ангели.
Ангели(разом)
Вас
вітають янголята!
Ангел:Ми звідти де
зоряна дорога,
Де
янголяток безліч, де всюди царство бога.
Несем
вам вісточку веселу,
що
у міста наші і села,
Йде
гість з небесної палати,
йде
Миколай у кожну хату!
Ангел:І дівчатам, і
хлоп’ятам, всім цікаво знати,
Хто
такий Миколай і що то за свято?
Ми
прийшли із небес на зустріч із вами,
Нас
прислав Миколай з добрими вістями.
Ангел:Знаєм , ви його
чекали
і
листи йому писали .
В
тих листах дитячі мрії,
сподівання
і надії.
Ангел:Миколай з небес
все бачить:
Усіх
чемних, не сварливих,
І
слухняних, і дбайливих.
Тих,
що старших поважають,
Малюків
не ображають.
Хто
до діла тягне руки,
Хто
охочий до науки —
Всіх
дарунком привітає,
Радо
всіх благословляє.
Ангел:А ледачим,
неслухняним,
Хто
робив комусь погане —
Тільки
різочку — і все —
Він
сьогодні принесе.
Ангел:Ми трудились
цілий рік,
добрі
вчинки підмічали,
Імена
дітей хороших,
в
книжку записали.
Пісня
Ведуча:
Нічка-чарівниця…
темна і казкова.
Розносить
по світу дива загадкові.
Тільки
раз у році нічка ця буває,
коли
щедрий Миколай дари посилає.
Ведуча
Сьогодні
ніч чарівна, ніч казкова…
Попросимо
у неї допомоги.
Нічко
новорічна, ти до нас прийди,
І
зустріти гарно свято нам допоможи.
(Під муз. заходить Новорічна Ніч та Зірки)
Ніч.
Я Нічка – Святкова, найкраща у році,
Мені
підкоряються інші всі ночі.
Мене
виглядають від року до року,
Без
мене Микола не ступить ні кроку.
Це
друзі мої – ясноокії зорі,
Усім
вам бажають щасливої долі.
Місяць:
Я сьогодні вночі буду світити ясненько
Щоб
було повсюди як вдень, видненько
І
світлом ясним засяю
Освітлю
стежки Миколаю.
Зірка.
Я
є дівчинка маленька,
Я
є Зірочка ясненька.
І
на свято Миколая
Йому
завжди помагаю,
Є
у мене ще сестриці,
Мої
вірні помічниці .
Зірка.
Не
дівчатка ми маленькі,
Всі
ми зірочки ясненькі.
Нічне
небо прикрашаєм,
Мерехтим
вночі, палаєм.
Безліч
складено казок
Про
красунь малих – зірок.
В
небі високо літаєм,
Добрим
людям помагаєм.
Зірка.
Зірочка
я промениста,
Ніжна-ніжна,
чиста-чиста,
Ясним
золотом я сяю,
І
Святому Миколаю.
Шлях
на землю осяваю..
Зірка.
Нічка
–чарівниця зорі розкидала
І
усіх навколо так причарувала.
В
темряві танцюють зірочки маленькі,
Золоті,
красиві, ніжні і легенькі.
Зірка.
Ми
– зірки-принцеси, чарівне сузір’я,
Будемо
всі разом зараз танцювати,
А
хто нас побачить, скажем по секрету,
Що
бажання можна навіть загадати.
На сцені з’являється
знову Зима. До неї підбігає Вітер.
Вітер (захекано):
Ой, невтомна трудівнице,
Нам сидіти не годиться,
Бо сліди незрозумілі
Потоптали сніг весь білий.
Це, напевно, хтось з болота
Зачорнив твою роботу.
Зима з Вітром виходять.
А на сцені з’являється Нечупара.
Нечупара (танцює):
Я ― уперта Нечупара, Нечупара!
Снігової не боюся навіть хмари.
Не вмиваюся ніколи і не буду ―
Хай мене обходять завжди добрі люди.
(Зупиняється і говорить
ображено)
Не люблю ті святкування,
Бо від них одні страждання.
Та й ніхто, ніде, нізвідки
Не вітав мене, сирітку.
І тому в глухій глибинці
Украду усі гостинці.
Нечупара втікає і
ховається. Вибігає Вітер, весело
пританцювуючи.
Вітер:
Я літаю, бігаю
Всюди, скрізь,
Гладжу і вирівнюю
Сад та ліс.
Радість невимовную
Роздаю,
Дітвору веселую
Ох люблю!
Вітер вибігає. На сцену
виходять Зима і Мороз.
Зима (розчаровано):
Ой, Морозе, розминулись,
Тільки що вони тут були.
Мороз (розважливо):
Хвилюватись не потрібно,
В нас же посохи два срібні.
А вони знайдуть дорогу
Й відпочити зможуть ноги.
Зима (киває головою, погоджуючись):
Ті два посохи безцінні,
Непідкупні та надійні.
З’являється Вечірня
Зірка.
Вечірня Зірка:
Я ― вечірня ясна зірка!
Вам відчиню кожну хвіртку.
Та упевнено, без жартів,
Всіх знайду на неба карті.
Виходить Нечупара.
Нечупара:
У гостях десь мама й тато,
Друзів справжніх теж нема…
Я не буду хитрувати ―
Посварилась з усіма.
Ще й вся зникла їжа з дому,
Холодильник спорожнів…
А комп’ютер, як від грому,
Загудів та занімів.
Не така вже я й погана.
Поможіть, порадьте щось.
Знаю: гостя я незвана,
Та Добру я тут навчусь.
Мороз
Прекрасний вечір! Що ж
Прожену я холоднечу!
Бо сьогодні свято в краї ―
Всі чекають Миколая ―
Цього доброго святого,
Що пустився у дорогу
До дітей хороших, чемних,
Щоб зробити їм приємно.
І йому Зима ще зранку
Занесла чарівні санки.
Ведуча
Свято
лине Миколая -
Серденько
радіє.
Йде
святий до нас із раю
Принесе
надію.
Поможіть
нам влаштувати
Гарне
й веселе свято
Бо
усмішка для святого
Коштує
багато.
Ведуча
Ми
влаштуємо Миколаю
Бал
– маленьку казку.
Хай
у погляді заграє
Втіха
й Божа ласка. Отже – починаймо……
(Лунає
музика, заходить Фея)
Фея
Я – фея-чарівниця.
На мене подивіться:
Я можу так зробити,
Щоб стали в казці діти.
На мене подивіться:
Я можу так зробити,
Щоб стали в казці діти.
Будьте пильні, наші гості,
Буду зараз чаклувати,
Білосніжку викликати.
Буду зараз чаклувати,
Білосніжку викликати.
(Лунає
музика, з’являється Білосніжка)
Білосніжка
Білосніжку
викликали? Це у вас сьогодні святковий бал для Миколая? А ви себе гарнесенько
вели цілий рік, не бешкетували, слухняними були? Ну добре, погостюю у вас
трішки, зовсім трішки, бо маю поспішати своїх гномиків шукати. Вони такі
пустуни у мене, боюся, аби чого не наробили, бо ж подарунка від Миколая не
отримають.
Ведуча
А
ми й тобі, Білосніжко, подарунок підготували.
Білосніжка
А
який?
Ведучий
Ми
твоїх гномиків у гості запросили, аби чарівна Фея їх умить на слухняних
перетворила і навіть танцювати навчила.
Білосніжка
Так
це ж просто чудово!
(Фея
торкається хлопчиків, ті підводяться)
1. Ми – веселі добрі гноми,
Невідома гномам втома.
Невідома гномам втома.
2. Гноми все робити можуть,
У проблемах допоможуть.
У проблемах допоможуть.
3. Гноми – дуже добрі друзі,
Знають це по всій окрузі.
Знають це по всій окрузі.
4. Гноми мають власне братство,
Вірність – гномиків багатство.
Вірність – гномиків багатство.
5. Знають гноми добру казку,
Бо відома гномам ласка.
Бо відома гномам ласка.
6. Гноми щедрі та сміливі,
Дуже милі та грайливі.
Дуже милі та грайливі.
7. В гномів радості багато,
Гноми люблять танцювати.
Гноми люблять танцювати.
8.
Ой, як снігу намело багато,
Працювати будемо завзято.
9.Дружно візьмемо лопати,
Будем сніг цей відгортати.
10.Щоб Миколай прийшов до всіх,
Приніс дарунків, повен міх.
Пісня-танок
Ведуча
До
дива всі приготувались?
А
плескати налаштувались?
Отож
дивіться всі, будь ласка,
Розпочинаєм
новорічну казку
Ведуча
Рік
новий іде до лісу,
Відкриваємо
завісу.
Для
дівчаток і хлоп’ят
Казка
«Рукавичка» на новий лад.
Фея. Чарівною
паличкою змахну, казку нашу розпочну
Раз
дідусь йшов через ліс,
Песик
з ним маленький біг.
Рукавичку
дід згубив,
Десь
в снігах її лишив.
(Іде. З
‘являється мишка).
Мишка. Я маленьке
мишенятько,
Утекло
від мами й татка.
В
лісі добре — нема кішки. .
Де
б погрітись мені трішки?
Ой,
а хто отут живе?
Пусто…
Нікого й просити…
Значить
я тут буду жити. (Ховається в рукавичку).
Жабка. Хоч узимку
жабки сплять,
Не
заснуть мені ніяк.
А
хто, хто ось тут живе?
То
прийміть в тепло й мене.
Мишка.Шкряботушка-мишка
я.
А
яке твоє ім’я?
Жабка. Жабка, жабка я
мала.
Мишка. Заходь, хатка
не тісна. (Виконують пісеньку)
Пісенька
Як
нам добре разом жить, разом жить, разом жить,
В
рукавичці не тужить, не тужить, не тужить.
Зайчик. Холод в лапки
допікає.
Де
зігрітися шукаю.
Ой,
а хто тут проживає?
Зайчик
в лісі замерзає.
Мишка.Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик. То впустіть і
мене.
Жабка. Та вже йди,
мале. (Виконують пісеньку)
Пісенька
Як
нам добре разом жить, разом жить, разом жить,
В
рукавичці не тужить, не тужить, не тужить
Лисичка (прислухається)
Десь
розмовоньку я чую.
Може,
вдасться, заночую.
Справді,
тепла хатка є.
А
хто, хто у ній живе?
Мишка.Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
А
ти хто така?
Лисичка. Лисичка-краса.
Відчиніть
свою хатинку.
Запросіть
хоч на хвилинку.
Мишка. Щиро просимо,
ходи.
Заховайся
від біди.
(Виконують
пісеньку)
Пісенька
Як
нам добре разом жить, разом жить, разом жить,
В
рукавичці не тужить, не тужить, не тужить
Вовк. Так метелиця
гуде,
Що
і вовка страх бере.
Рукавиця…
Подивися!..
Хто
сховався в ній, озвися.
Мишка.Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
Лисичка.
Лисичка-сестричка.
А
ти хто такий?
Вовк. А я вовк
незлий.
Снігу
гори намело —
Упустіть
мене в тепло.
Лисичка. Що ж, приймем?
Заходь
скоріше,
Та
сиди.
В
кутку тихіше. (Виконують пісеньку)
Пісенька
Як
нам добре разом жить, разом жить, разом жить,
В
рукавичці не тужить, не тужить, не тужить
Кабан. Кабанові взимку
лихо.
А
хто, хто сидить тут тихо?
Мишка.Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
Лисичка.
Лисичка-сестричка.
Вовк. Вовчик-братик.
А
ти що за пан?
Кабан. Я не пан.
Я
кабан-іклан.
Змилуйтесь,
впустіть
Хоч
хвостик зігріть.
Вовк.Знаєм лихо. Йди
сюди.
Тільки
скраєчку сиди. (Виконують пісеньку)
Пісенька
Як
нам добре разом жить, разом жить, разом жить,
В
рукавичці не тужить, не тужить, не тужить
Ведмідь. Ну й мороз
розперезався.
До
барлоги аж дібрався.
Рукавичко?
Ти чия?
Проживає
тут звіря.
Мишка.Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
Лисичка.
Лисичка-сестричка.
Вовк. Вовчик-братик.
Кабан.Кабан-іклан.
А
ти що за дід.
Ведмідь. Я не дід.
Я
ведмідь-набрід.
І
мене прийміть.
Кабан. Та в нас місця
нема.
Рукавичка
мала.
Ведмідь. Пожалійте, бо
біда.
Може
добра є душа
Лисичка. Що ж робити?
Добре,
йди.
Рукавиці
не порви. (Виконують пісеньку)
Пісенька
Як
нам добре разом жить, разом жить, разом жить,
Рукавичка
вже тріщить, вже тріщить, вже тріщить.
Фея. А тим часом наш
дідусь
Побачив
пропажу,
Друзів-ангелів
своїх
в
ліс послав він зразу.
Десь
дуже звучно дзвони лунають,
То
рукавичку ангелик шукає.
Впоратись
сам із цим ділом не може,
Просить,
хай друзі йому допоможуть.
Довго
у лісі блукали вони.
Край
дороги все ж рукавичку знайшли.
Всіх
її жителів, добрих і завзятих,
До
Миколая привели на свято.
Шановні
звірята, просимо вас
з
нами чарівне свято відсвяткувати!
(Звірі виходять
із рукавички)
Дідусю,
просимо ми всі
Рукавицю
не бери.
Жили
ми в рукавичці,
Нам
весело було.
Співали
, танцювали
І
все кругом гуло.
Стала
домом нам вона
Тепла,
затишна, зручна.
Ми
всі в дружбі і любові
В
рукавичці жить готові.
Ведуча
Побачили
всі гості,
Почули
всі навкруг
Коли
добро ти робиш,
То
поряд завжди друг
Ведуча
Святий
Отче Миколаю,
Нашу
школу не минай.
Подаруй
усім на втіху
Величезну
торбу сміху,
Ще
й здоров’я для родини,
Красну
долю для Вкраїни.
Ведуча
Нехай
цей ранок, що у школі лине,
Принесе
запах квіток України.
Нехай
ця днина додасть нам сили,
Щоб
ми Вкраїну завжди любили.
Тож
всі разом заспіваймо,
Миколая
прославляймо!
Коментарі
Дописати коментар